Ви молодий, розумний, повний ідей і плануєте змінити світ? Ну тоді Вам шлях в українську науку. Міжнародна мобільність, сучасні технології, передові знання, можливість бути завжди попереду всіх, Ви зможете власними руками творити історію і розбудовувати країну. Вашим досягненням будуть заздрити всі!

А тепер більш детально про кожний пункт.

Міжнародна мобільність, стажування, отримання нового досвіду, так кричать чуть не у кожному ВУЗі України ( чи то пак уже вищому освітньому закладі). Створено купу відділів, центрів чи просто столів, за якими сидять тітоньки пенсійного віку і «допомагають» молодим науковцям здобувати гранти, всіма можливими способами. «У вас запрошення англійською? А чому я зобов’язана знати англійську – офіційний, завірений переклад , тоді можна буде щось обговорювати» - це один із перших етапів допомоги. «Завірили, а то точно точний переклад? Дайте я пару слів подивлюсь в словникові, ну я ж не можу що небуть читати…зараз всяке приносять» витягують книгу, старішу за самого молодого науковця і шукають навмання вибране слово…

«На диво зійшлося.». І це лише початок сприяння молодим науковцям. Далі веселіше, оформити відрядження. З сотнями поглядів що ти ніби щось в когось вкрав, сто разів висилають по купі інстанцій, щоб підписати документ, в більшій мірі це все супроводжується ойканням «ну от поїде собі, єврики заробляти, а ти тут маєш на мінімальну зарплату сидіти», і так жадісливо споглядають в очі ( як кіт з Шрека) і в сотий раз знаходять причину, щоб не підписати документ ( чи то крапка через пробіл поставлена, чи то завеликий відступ, чи то неточно перекладене слово, бо  в словнику першим значенням стоїть не те що у перекладі, а у словнику те слово що у Вас вказано стоїть на третьому місці!). Коли оббігавши всіх, вкланявшись і доказавши очевидні речі, молодий науковець іде оформляти офіційне відрядження, і тут ще один клерк ( з яким на самому початку текст подання було узгоджено) щиро дивлячи в очі вітає науковця – «ну…тут все ніби добре, але юридичний відділ не пропустить, тому що …» а тут вже на вибір: десь хтось не дописав одного слова при підписі (а людина, яка це підписала вже або звільнилась або у відпустці)\ або не та дата вказана ( ну ж науковець має телепортом явитись на місце проходження закордонного навчання) \ або ще якась висмоктана причина ( не забуваємо про очі кота у Чоботях і жаління про малу зарплату). І знову по тому ж колу…нарешті настає той момент, коли науковець скинув достатню кількість калорій отримує відрядження і їде здійснювати омріяні дослідження чи здобувати необхідні знання. Етап звітування мало цікавий, але борони Боже відзвітуватись раніше ніж 10 днів після прибуття в Україну. Ну і ще одне, молодому науковцю обов’язково треба випрошувати на українському кордоні печатку в закордонному паспорті ( печатки, які ставлять іноземні країни в нас напевно не визнаються).

Підсумок – міжнародні відділи всією душею дбають за фізичну підготовку молодих науковців. Всіма можливими способами сприяють вихованню спортивної нації,  дбають, щоб лише найталановитіші, завзятіші та сильніші поїхали закордон представляти нашу країну ( ну або найбагатші). Про підтримку міжнародної співпраці…ну якщо немає їм самим ніякої вигоди з того, то молодому науковцю треба бути витривалим. Ну і ще одне, перш ніж іти готувати документи, потрібно детально вивчити законодавство України, тому що чіткого формулювання як правильно оформляти документи і які права має науковець жодна інституція не підкаже. От і маєте ще один плюс – паралельно здобуваєте юридичну освіту. Також після приїзду, не забувайте про листи щастя від фіксальної служби України, адже всі міжнародні доходи мають декларуватись і оподатковуватись.

Сучасні технології – більшість державних освітніх закладів забезпечені найсучаснішими засобами, які рідко де можна знайти, інколи такі речі можна ще знайти в університетах Африки чи бідних районах Індії. Навіть якщо молодий науковець, знайде можливість за рахунок грантового фінансування купити потрібну техніку – потрібно пройти тендер і можливо вийде отримати саме те що ви бажаєте. Досить часто, організації які виграли тендер пропонують надзвичайно оригінальні речі, + їм в цьому допомагає бухгалтерія. Ну от як молодому науковцю доказати що персональний компютер та калькулятор це різні речі? Для Вас абсурд…А для науковців це буденне виборювання, того що потрібно.

«-А вам для чого компютер?»

«-Для обчислень»

«ну для обчислень є калькулятор, і гроші збережете і в нас є на нього «код».»

Це, так як приклад розмови науковця з бухгалтерією. І знову проявляється дбайливе спрощення умов для існування ( ну просто не хочуть пальці друкувати – слова «життя» чи навіть «наукові дослідження») науковців. Молодий вчений повинен кожного разу використовувати свій розум на повну, щоб з підручних засобів спочатку зібрати необхідне обладнання, а потім здійснити відповідні дослідження. Знову проявити фізичну витримку щоб підписати всі подання\заяви\резолюції. Законодавство і заклади дотримуються старого правила – в здоровому тілі – здоровий дух. За що їм низький уклін.

Передові знання…Ну так, таких знань не кожен в світі отримає. Звісно, фундаментальна освіта у нас залишається найсильніша, ну це якщо пощастить повчитись у провідного професора, який все життя займався викладанням і вивченням, дослідженями. На жаль, сьогодні у ВУЗах як правило залишаються викладати молоді люди, котрі більше ніде не знайшли роботу, вкрай рідко – фанати своєї справи. Про сучасні предмети – тут вже ситуація вкрай печальна. Хто освоїв сучасні технології той і працює згідно фаху, якщо залишились фанати з хорошими знаннями, вони навіть не мають фізичної можливості поділитись своїми навиками. Про проходження стажування в спеціалістів закордоном – див пункт про міжнародну мобільність. З’їджені нерви, фізичне виснаження не завжди приносить задоволенням викладачам, то краще залишати все так як є, і ніхто не буде ображатись, що студенти\молоді науковці отримують вже застарілі і нікому не потрібні знання. На жаль, те що нам здається фантастикою в науковому плані, є реальністю закордоном. Отримувати додаткову освіту з джерел інтернету? Хм, так це можливо і реально. Але молодий науковець, це є людина, яка також мріє про відпочинок ( хоч тут питання спірне, дивлячись на заробітню плату науковця).

Припустимо логічно, скільки вільного часу має науковець – з 9 00 до 17 00 в науковій лабораторії ( тут входить проведення занять студентам, проведення дослідів і біганина для вирішення бюрократичних питань) На жаль перший і третій пункт забирають більше ніж потрібно часу, і наукові дослідження крадуть «вільний» від роботи час. +Згідно вимог МОН, молодий вчений має публікуватись у серйозних публікаціях, мати рівень знань іноземної мови не нижче В2, готувати методичні вказівки, посібники, монографії. Не без того що молодий вчений, не може досконало знати предмет, який йому сказали викладати і відповідно потрібно готуватись вдома ( а таких предметів може бути і 5 симестр). Також не забуваємо про підготовку до міжнародних конкурсів\грантів…ОТ і коли це все молодий вчений має встигати?

Ну і ще трішки математики. Заробітна плата асистента кафедри становить 4000 грн. Риторичне питання, що може дозволити за ці гроші молодий вчений? Напевно лише зняти квартиру…Про харчування і інші блага говорити дуже важко.

Так, бути науковцем в Україні це дуже захоплюючий досвід. Як можна за мінімальну зарплату, ні не вижити, а здійснити наукові дослідження, навчити молодих спеціалістів, відбудувати країну, залишити після себе купу публікацій чи хотя би якусь згадку.

Так, науковець це надзвичайна професія, цікава, захоплююча…не кожен зможе так, це точно. Якщо любите екстрим – велкам у велику і могутню Українську науку.